У Запорізькому ЕТЦ створено регіональний відділ психофізіологічної експертизи

14.09.05

Ритм життя має стійку тенденцію до прискоренння, це стосується і виробничої сфери. Людський фактор часто призводить до виникнення аварійних ситуацій, а подекуди і катастроф на підприємствах. Замінити людину машинами на відповідальних пунктах управління виробництвом поки що неможливо з багатьох причин. А тому жорсткість вимог до працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки в умовах високого нервово-емоційного напруження, призводить до усвідомлення недостатності звичного «анкетного» відбору претендентів на відповідальні посади і робочі місця. З метою сталого зменшення аварійності, травматизму,  попередження техногенних і екологічних катастроф вперше в Україні на виробництві впроваджується система професійного психофізиологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки.

У багатьох країнах відбір давно  користується заслуженим попитом у роботодавців.  У США, де добре вміють рахувати, переконані – один долар, вкладений у профвідбір, повертається тисячею доларів прибутку.  Але тестування не являє собою панацею, а лише дає важливу додаткову інформацію. Адже досягнення працівників залежать від багатьох чинників, за авторитарного стилю керівництва певні досягнення демонструють співробітники з не надто високим рівнем інтелекту і спроможностей. І лише демократичний стиль дає можливість сповна розкритися інтелектуалам із високим рівнем спроможностей.

Актуальність пошуків нових методик зменшення аварійності та травматизму на виробництві пояснюється у нас  найгіршим у Європі співвідношенням між загальним і смертельним травматизмом, тобто високою тяжкістю травм. Зараз в Україні система професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки лише створюється. Одним із її завдань є  вивчення, узагальнення та поширення вітчизняного й зарубіжного досвіду в цій сфері.

У Запорізькому експертно-технічному центрі в якості пілотного проекту створений і вже почав працювати регіональний відділ психофізіологічної експертизи. Отриманий на її підставі висновок – документ, який видається працівнику щодо виконання конкретного виду робіт підвищеної небезпеки,  має    рекомендаційний характер.

В липні у територіальному  управлінні Держнаглядохоронпраці відбулася прес-конференція для ЗМІ з питань впровадження психофізіологічного відбору зайнятих на роботах із підвищеною небезпекою працівників. На запитання журналістів відповідали кияни Валерій Хмельницький – начальник Центру психофізіологічної експертизи Держнаглядохоронпраці, Олександр Баженов – керівник Головного навчально-методичного центру Держнаглядохоронпраці, Анатолій Єна – заступник керівника центру з наукової роботи, доктор медичних наук, а також Федір Мержев – начальник територіального управління Держнаглядохоронпраці, Володимир Гончаренко – начальник Запорізького експертно-технічного центру (ЕТЦ) та Сергій Калюжний – начальник регіонального відділу професійної психофізіологічної експертизи Запорізького ЕТЦ.

Запропонована тема викликала жваву цікавість з боку представників ЗМІ, тому прес-конференція продовжувалась довше запланованого часу. На її початку начальник теруправління Федір Мержев навів кілька прикладів, коли неадекватні дії працівників призвели до фатального фіналу. Потім поступово робота перейшла у режим “запитання – відповідь”. Нижче наведено відповіді на запитання журналістів.

чого починали роботу зі створення системи відбору?

Баженов: Початку практичного застосування психофізіологічного відбору  передувала велика робота, яка виконувалася Головним навчально-методичним центром Держнаглядохоронпраці за завданням уряду. До її виконання залучалися провідні спеціалісти наукових і навчальних закладів системи Міністерства охорони здоров’я, військово-медичної академії, університету КПІ, академії внутрішніх військ та інших. Сутність даного проекту полягає у захисті людини від фактора людини.

Дотепер Держнаглядохоронпраці  переймався захистом людини від факторів ризику виробничого середовища: машин, механізмів і т.ін. А дуже важливий фактор людини не розглядався. Зараз ми починаємо практичну роботу з усунення названого фактора. Основна частина теоретичної роботи завершена,

Як система розвиватиметься надалі?

Баженов: Зараз за наказом Держнаглядохоронпраці розгортаємо роботу перших семи регіональних відділень. Це перший етап. А його пілотним проектом стало створення і початок роботи регіонального відділу з психофізіологічної експертизи у Запорізькому експертно-технічному центрі. На черзі Кривий Ріг, Херсон, Чернігів і далі за план-графіком. До кінця року їх буде вже 12. А у наступному році відділи будуть функціонувати у кожній області.

Крім регіональних відділів будуть створені і галузеві центри. Таким шляхом підуть залізниця, Енергоатом, можливо й деякі інші галузі.

Охопити з нуля всі види робіт із підвищеною небезпекою неможливо, адже фронт робіт величезний. Але поступово ми це зробимо. Уже зараз поводимо тестування вибуховиків і гірничників, водолазів, технічних експертів,  роботи на висоті, у замкненому просторі. Невдовзі зможемо працювати і з транспортниками. Який зараз існує підхід до відбору водіїв: здоров’я у нормі, екзамени здав, не алкоголік, на обліку в наркології не стоїш? Все, сідай дорогий чоловік за кермо і їдь. І нікого не цікавить, що людина абсолютно позбавлена необхідної реакції і координації!

 Далі до розмови приєднався Анатолій Єна:

  – Три роки тому  спеціалісти інституту медицини праці обстежили 100 водіїв, які возили урядовців. У результаті виявилось, що 20 гірших водіїв давали 60% порушень на дорогах.

Неврахування наших рекомендацій щодо усунення від роботи двох водіїв закінчилось сімома загиблими на автошляхах. Проігнорована пропозиція щодо переведення двох працівників охорони на іншу роботу закінчилась двома самогубствами.

 Ми ведемо розмову про роботи підвищеної небезпеки. Для фахівців уже давно стало аксіомою, що 65% аварій і травм стається через помилки людини. Так, за даними МАГАТЕ у 2003 році 65 відсотків невиправданих енерговитрат виникли через помилкові дії людини. При умові підвищення небезпеки або коли підвищується відповідальність за кінцевий результат, цей процент одразу зростає до 70-77%. У авіації і космічній галузі цифри зростають до 83%. Тобто три чверті а то й більше проблем виникає через фактор людини.

 Отримуємо освіту, поповнюємо знання про технологічні процеси, організацію виробництва, про алгоритми і т. ін. Але ж скрізь присутня людина – найбільш мінлива, активна і одночасно найменш надійна ланка будь-якого соціально-технологічного процесу!  У розвинених країнах це зрозуміли давно. Там неможливо влаштуватись в установу чи солідну фірму без проходження тестування. Його звичайно замовляє власник. У нас же пішли шляхом створення державної системи, яка передбачає відбір працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки. До її розробки підійшли дуже ретельно, сім років працювали тільки над теоретичними розробками. Нарешті підійшли до її практичної реалізації. У Головному навчально-методичному центрі Держнаглядохоронраці створений центр психофізіологічної експертизи, наступний етап – відкриття регіональних відділів з правом самостійної діяльності. Тобто це юридична особа, координація діяльності з центром у Києві регулюватиметься на підставі угод.

А Запоріжжя стало першим через те, що це промисловий регіон. До того ж свою роль зіграла активність й ініціатива місцевого керівництва і фахівців, зокрема Сергія Калюжного. Теж вплив людського фактора!

Крім відділів, які створюються на базі системи експертно-технічних центрів, у нас вже є заявки від інститутів: Харківського інституту медицини праці (який спеціалізується на легкій, хімічній  промисловості й багатьох інших галузях), приблизно такий же інститут у Донецьку, Одеський (спеціалізується на медицині транспорту), Криворізький вивчає проблематику гірничо-видобувної справи. Невдовзі й вони долучаться до роботи.

Наскільки суттєвим може бути ефект від такого широкого застосування психофізіологічної експертизи?

Єна: У розвинутих країнах застосування названої експертизи скорочує травматизм і аварійність на 40-70%, тобто десь вдвічі.

Далі прошу акцентувати увагу на трьох моментах:

-система відбору запроваджується у контексті розвитку  державних рішень. У законі України “Про охорону праці” є фраза: “… для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.” Тут закон передбачив процедуру, а вона проходить сьогодні етап формування;

– названий вище закон знайшов відображення у низці інших актів, тобто це державний напрямок. Але здійснюватиметься він на госпрозрахунковій основі, без витрат з державного бюджету;

– здійснення профвідбору – перший крок у питанні вирішення проблеми фактора людини. Звернемось знову до закордонного досвіду. У США неможливо відкрити фірму без  реабілітаційного центру. Якщо ж власник не має для цього приміщення, то повинен скоротити робочий час і збільшити виплати робітникам на самостійну реалізацію реабілітації.

Ми сповідуємо процедуру трьох кроків у забезпеченні надійності людини, де спочатку йде профвідбір з етапом психофізіологічної експертизи, одним словом – діагностуємо здібності людини. Далі допомагаємо людині відкрити її сильні сторони і нівелювати, компенсувати слабкі. Тут йдеться про психофізіологічний супровід діяльності. У окремих установах це питання налагоджується зсередини.  З часом і під дією зовнішніх факторів людина міняє свої характеристики. Стає потрібною реабілітація профілактична, клінічна, функціональна і психологічна. Це, поки що, стратегічний напрямок на майбутнє.

Обстеження вже почали проводити?

Баженов: Поряд з теоретичною роботою постійно виконувалась і практична. Тому  вже проведений відбір вибуховиків, всіх технічних експертів з промислової безпеки. Зараз на обстеження надійшла велика група водолазів. Але до останнього часу практична робота велася у Києві та однією виїзною лабораторією.

Єна: Хочу уточнити – йдеться про тисячі досліджень для напрацювання самої системи.

Але реальний профвідбір здійснюється для тринадцяти груп робіт, на які нормативні документи передбачають таку процедуру.

Як ви працюєте з підприємствами, на яких є названі групи робіт?

Калюжний: Ми лише реалізуємо вимоги законодавства. Законодавче поле побудоване так, що ми не можемо нікого зобов’язувати. Це функції державних структур: територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці, територіальних державних інспекцій праці  й інших.

Гончаренко: І регіональний відділ, і Запорізький експертно-технічний центр, до складу якого входить відділ, знаходяться на госпрозрахунку, тому, зрозуміло, послуга буде платна, але ціна доступна. Та хочу привернути увагу на такий момент: у нас у регіоні не лише невеликі фірми, але і серйозні підприємства на ряд робіт із підвищеною небезпекою не отримали ще відповідне експертне заключення і дозвіл на їх ведення. Не буду звертатися до статистики, але ряд керівників цих підприємств серйозно покарані за недбале ставлення до питань охорони праці. Для покращення ситуації ми найближчим часом проведемо семінар для керівників підприємств і служб охорони праці, на якому розкажемо і про психофізіологічний відбір. Тим більше, що ним  у нас займаються люди зі спеціальною підготовкою і відповідною освітою.

Яка періодичність проходження відбору?

Єна: Об’єднана комісія Міністерства охорони здоров’я і Держнаглядохоронраці наполягала на щорічному проходженні перевірки. Вдалося переконати, що це неможливо фізично і, врешті, недоцільно. Роботи підвищеної небезпеки мають три рівня. Тому виконавці робіт найбільш високого рівня тяжкості й напруженості (обслуговування ядерних реакторів і надпотужних технологічних процесів) потребують щорічного обстеження. Другий і третій рівень напруженості  проходитиме перевірки відповідно через три і п’ять років.

Безпека пасажирських перевезень автотранспортом в останні роки викликає все більше нарікань у нашому регіоні. Чи можна тут очікувати якихось змін?

Єна: У державних силових структурах нормативною базою також передбачене і давно проводиться тестування. Але ми впроваджуємо зараз єдину державну систему тестування, яка має сертифікат відповідності Мінохоронздоров’я і ще один міжнародний. Тобто це єдина розробка, яка має сьогодні право на існування. Створюється не лише організаційна структура, а й інформаційна: кожен регіональний відділ буде мати зв’язок із центральною базою даних. Процес удосконалення має постійний, послідовний, науково забезпечений, багаторазово перевірений характер.

За кордоном для тестування використовують різні методики від анкетування і до детектора брехні. Що вами використано із цього багажу?

Єна: Використані всі сучасні напрацювання і методики. Та в першу чергу це кращі розробки країн СНД.

Роботодавці просять допомоги у виявленні у працівників схильності до вживання наркотиків. Це вже становить проблему для підприємців. Чи зможете ви допомогти у даному питанні?

Єна: Ми першочергово займаємося відбором людей із певними якостями, котрі передаються генетично. Тобто вродженими якостями, які можуть зазнавати змін лише через погіршення стану здоров’я, середовища, через вікові зміни. Ваше запитання адресоване швидше до фахівців Мінохоронздоров’я. Але і у нас у перспективі можливе застосування власних сучасних методологій для визначення шкідливих звичок або залежностей.

Відбір супроводжується відсіюванням кандидатів, який тут можливий процент?

Єна: Застосування відбору  за кордоном дає 16-65 % відсіву. В авіації Бельгії отримує роботу лише кожен четвертий претендент. Японці не тільки оцінюють, відбирають, але і супроводжують, управляють та реабілітують. Ми із врахуванням дефіциту кадрів застосовуємо досить м’який критерій – 6-8%. У важких умовах максимум 12%. Але відбір необхідно застосовувати. Бо будь-яка проблема, це проблема дезадаптації. Врешті дезадаптація призводить до хвороби або смерті.

Журналісти скористалися можливістю перевірити свої здібності у кабінеті для тестування. Тут повноправними господарями були Сергій Калюжний і Валерій Хмельницький. Останній, один із головних розробників тестів, розповідав, що вже неодноразово керівники, намагаючись зберегти досвідчених робітників, звертались  щодо повторного проходження ними тесту. Але і повторне дає стабільний негативний результат, який майже повністю відповідає першому. Тобто, ефект звикання відсутній. А спроби взамін невдахи провести на тестування успішного кандидата дають настільки разючу відмінність результатів, що підміну вичислюють одразу й безпомилково.

Костянтин Мороз, керівник прес-центру Держгірпромнагляду МНС України
у Запорізькій області